АДК та аутизм: що говорить наука?

За даними Американської асоціації мовлення й слуху (ASHA), альтернативна й додаткова комунікація (AДК) є загальним терміном, який охоплює всі способи спілкування, крім комунікації голосом. 

Міф про те, що AДК заважає розвитку мовлення досить поширений. Проте, дослідження не підтверджують цього. Навпаки, декілька робіт навіть вказують на збільшення вокалізації після використання AДК.

Національний центр  з доказових практик щодо втручань при аутизмі (2021) проаналізував наукову базу і й виявив численні якісні дослідження, які продемонстрували дієвість втручань з використанням AДК. Таким чином, автори вважають рівень доказової бази достатнім, щоб класифікувати AДК як практику, що ґрунтується на доказах.

Досліджень AДК в аутизмі за останні роки стає більше, і результати свідчать про те, що AДК може бути ефективним методом втручання для людей з порушеннями комунікації. Однак, ці дослідження охоплюють різні методи комунікації (наприклад, самостійні, допоміжні, високотехнологічні, низькотехнологічні) з різним рівнем доказової бази. Крім того, дослідження проводяться на неоднорідній популяції людей з аутизмом, які мають різні навички, уподобання та проблеми.

Саме тому результати досліджень AДК в аутизмі можуть суттєво різнитися залежно від конкретної людини.  Отже, батькам та спеціалістам варто враховувати наукову підтримку конкретних методів комунікації, методики навчання AДК, кваліфікацію спеціаліста та потреби й уподобання людини з аутизмом.  Більш детально про конкретні типи AДК для людей з аутизмом розповімо далі.

 

Жести: корисні чи ні для аутизму?

Жести, як вид АДК, складаються з положення рук, їх форми та рухів, що передають слова та цілі фрази. Самі знаки можуть бути вигаданими, імітаційними (наприклад, знак "їсти" схожий на рух руки з ложкою до рота) або запозиченими з цілих жестових мов, які є специфічними для кожної мови.

Переваги жестів. Через те, що жести не потребують спеціальних пристроїв і є доволі простими у навчанні, їх часто рекомендують людям із розладом аутичного спектра, які мають труднощі із звичайним спілкуванням. Дослідження показують, що за допомогою жестів діти та дорослі з аутизмом можуть успішно  називати предмети та картинки, просити бажане, відповідати "так" або "ні" на питання.

Недоліки жестів. Проте, ефективність жестів потребує подальшого вивчення, оскільки жести є відносно недостатньо вивченими при аутизмі. Є певні недоліки у цього виду АДК.

Багато з тих, хто брав участь у цих дослідженнях, дізналися лише невелику кількість жестів після значних зусиль і часу лікування. Крім того, використання жестів може накладати обмеження, не пов'язані з іншими типами АДК. Нові партнери по спілкуванню можуть не розуміти жести, тоді як, зображення або пристрої, що генерують мову можуть бути зрозуміліше різним людям. Навчитися відтворювати складні жести може бути особливо важко для людей з аутистичним спектром, які часто відчувають проблеми з координацією рухів і труднощі з імітацією змодельованих дій. 

Жести не найкращий вибір для людей з РСА.

Зображення для спілкування: просто та ефективно (але з застереженнями)

Зображення - один із способів AДК.Це можуть бути символи, малюнки, фотографії або інші зображення на окремих картках чи цілій дошці.

Переваги зображень для AДК. Зображення прості у використанні, тому що не потребують спеціальних пристроїв і мінімізують фізичні зусилля. Люди спілкуються просто торкаючись потрібної картинки або передаючи її співрозмовнику. Це є бюджетним варіантом АДК.

Обмеження використання картинок. Більшість досліджень стосуються використання лише однієї картинки для формування простих запитів (наприклад, "їсти"). Тобто, наразі бракує даних, щоб вважати звичайні картинки самостійним та повноцінним засобом AДК.

Існує виняток - система PECS (Picture Exchange Communication System). Це чітко структурована програма навчання спілкуванню за допомогою малюнків. PECS базується на принципах прикладного аналізу поведінки та вважається ефективним методом.

Численні огляди літератури та окремі дослідження надали докази, які переконливо свідчать про те, що PECS можна вважати процедурою, заснованою на доказах. Таким чином, батьки та опікуни можуть впевнено використовувати PECS для встановлення та формування комунікації у своїх дітей, з упевненістю в тому, що покращення, ймовірно, будуть досягнуті. Крім того, PECS є мануалізованим втручанням, існують чіткі та вичерпні посібники, які ретельно описують кожний крок втручання.

Також хочеться відмітити, що деякі дослідження щодо ефективності  PECS, повідомляли про “побічні ефекти” терапії, такі як спонтанна вокалізація й зменшення проблемної поведінки через появу функціональної комунікації.

Важливо!  Просто використання картинок для спілкування не є тим самим, що й система PECS.

 Електронні пристрої для мовлення: голос для тих, хто не може говорити

Пристрої для генерування мовлення - це портативні електронні помічники, які відтворюють записаний або синтезований голос. Вони мають ряд переваг над іншими засобами AДК.

Переваги електронних пристроїв для мовлення. Такі пристрої міцні, прості у користуванні та дозволяють спілкуватися за допомогою звуку, на відміну від картинок чи жестів. Застосунки для AДК можна встановити на смартфони та планшети, що робить спілкування більш непомітним для оточення.

Недоліки електронних пристроїв для мовлення. Пристрої для АДК можуть бути громіздкішими за інші засоби AДК.  Як правило, це найдорожчий варіант AДК. Для роботи потрібне джерело живлення (батарейка або електромережа).

Дослідження показують, що за допомогою електронних пристроїв для мовлення люди з аутизмом можуть робити запити, відповідати на питання та складати слова 

Важливо! Дослідження використовували різні пристрої, додатки та формати спілкування. Необхідно підбирати індивідуальний варіант для кожної людини. Також поточні дослідження були зосереджені на запитах й в науковій літературі недостатньо даних щодо ефективності пристроїв для генерування мови в інших формах комунікації.

 

Рекомендації щодо вибору АДК для дітей/людей з аутизмом

AДК визнана ефективним методом покращення комунікації людей з розладом аутичного спектра. Але перед тим, як обрати конкретний засіб AДК важливо звернути увагу на декілька моментів.

 Дослідження показують різну ефективність різних засобів. Наприклад, картинки PECS та пристрої для генерування мовлення дають схожі позитивні результати, тоді як жести менш дієві. Обирайте лише ті, що мають наукове підтвердження

Дослідження AДК в основному зосереджені на формуванні простих запитів. Мало відомо про вплив AДК на розвиток складніших мовних навичок. Тому важливо розуміти, що AДК може допомогти людям, які мають труднощі з усним формуванням запитів, але може не підходити для розвитку складнішої соціальної взаємодії, граматичних структур чи академічної мови.

Вкрай важливо використовувати ефективні методи навчання AДК.  Простого надання засобів AДК недостатньо для покращення комунікації. Батькам дітей з аутизмом, які розглядають AДК, рекомендується звертатися до логопедів та терапевтів мови й мовлення,  сертифікованих аналітиків поведінки або інших спеціалістів з AДК.

Завжди потрібно враховувати вподобання людини, її оточення та ресурси. Дослідження показують, що використання  бажаного методу AДК призводить до кращих результатів. Тобто, люди швидше навчаються спілкуватися, якщо їм подобається обраний засіб. Деякі дослідження свідчать, що люди з аутизмом частіше обирають пристрої для генерування мовлення, ніж звичайні картинки. Хоча допоміжні засоби AДК можуть бути більш ефективними для спілкування з широкою аудиторією і потребують менших фізичних зусиль, вони можуть бути громіздкими, дорогими та легко ламатися. 

Вибір найкращого засобу AДК - це складний процес, який потребує спільної роботи людини з аутизмом, її родини та фахівців різних галузей.

 

Джерела:

Aydin, O., & Diken, I. (2020). Studies comparing augmentative and alternative communication systems (AAC) applications for individuals with autism spectrum disorder: A systematic review and meta-analysis. Education and Training in Autism and Developmental Disabilities

Bowman, K. (2023). Augmentative and alternative communication (AAC).

Hume, K., Steinbrenner, J. R., Odom, S. L., Morin, K. L., Nowell, S. W., Tomaszewski, B., Szendrey, S., McIntyre, N. S., Yücesoy-Özkan, S., & Savage, M. N. (2021). Evidence-based practices for children, youth, and young adults with autism: Third generation review.

McHugh, C. L., & Zane, T. (2022). Picture Exchange Communication System: Is there science behind that? 

Preston, D., & Carter, M. (2009). A review of the efficacy of the Picture Exchange Communication System intervention. Journal of Autism and Developmental Disorders