Як впливає двомовність на дітей з аутизмом
Для чого важливо вивчати вплив двомовності на аутизм?
Агресія росії проти України змусила тисячі сімей, що виховують дітей з аутизмом, шукати притулку за кордоном. Іноземне мовне середовище ставить перед ними нові виклики, крім тих, з якими вони вже стикаються.
Проте це питання було актуальним і до війни, адже Україна – багатонаціональна країна. Для багатьох сімей українська мова не є рідною.
Статистика мовного складу України не оновлювалась з останнього перепису населення (2001 року), є лише сучасні дані щодо співвідношення української та російської мов. Але достеменно відомо, що в Україні проживають сім'ї, для яких рідними також є татарська, вірменська, грецька, угорська, польська тощо. Зростання кількості дітей з РСА з мовних меншин відбувається одночасно зі зростанням випадків розладів аутистичного спектра (кожна 36 дитина за даними CDC 2023).
Але проблема впливу двомовного середовища залишається поза увагою.
Хоча ґрунтовні дослідження підтверджують когнітивні та комунікаційні переваги двомовності для дітей, що розвиваються типово (Roseberry-McKibbin, 2002), інформація щодо впливу білінгвізму на дітей з аутизмом є обмеженою.
Батьки дітей часто бувають розгубленими та стурбованими щодо вибору мовного середовища вдома; вони хвилюються, що діти, які вже мають проблеми з мовленням, заплутаються через вплив двох або більше мов. Перевантажені та стривожені батьки часто звертаються зі своїми проблемами до фахівців.
Що говорить наука про двомовність та аутизм?
Хоча досліджень про вплив двомовності на дітей з РСА не так багато, схоже, що двомовність не впливає негативно на їх розвиток.
Дослідження, які оцінювали виконавчі функції, соціальні когнітивні та мовні здібності людей з аутизмом, не знайшли жодних негативних наслідків двомовності (Beauchamp and MacLeod, 2017).
Негативного впливу двомовності на комунікативні й мовні навички також не було виявлено (Gilhuber et al. 2023).
Деякі дослідження (Hambly & Fombonne, 2012 ; Ohashi та ін., 2012; Peristeri та ін., 2020) оцінювали спільну увагу й прийшли до висновку, що двомовність не має негативного впливу на ранні навички соціальної комунікації. Інші дослідження повідомляють про перевагу двомовності в деяких комунікативних заходах, таких як використання жестів і вказівний жест (Valicenti-McDermott та ін., 2013) для двомовних дітей з аутизмом, а також когнітивних навичок (Gonzalez-Barrero and Nadig, 2019; Montgomery et al., 2021).
Важливо, що подібні дослідження відбуваються в різних країнах на різних мовних парах. Ймовірно, ці висновки можливо застосувати й до дітей, для яких рідною є українська мова
Однак для остаточної оцінки цих тверджень потрібні якісніші дослідження з гарним дизайном.
Що відбувається насправді?
Попри відсутність негативних наслідків білінгвізму, багато батьків залишаються стурбованими потенційно шкідливими наслідками двомовності для розвитку їхньої дитини. Фахівці також часто радять батькам виховувати дитину одномовною, підтримуючи наразі не обґрунтовану думку про те, що двомовність може спричинити додаткову плутанину або затримку мовлення.
Сімейні Бар'єри: Виклики та Шляхи Подолання
З рекомендаціями відмовитися від української мови дуже часто стикаються українці за кордоном, коли звертаються зі своїми дітьми за допомогою до іноземних фахівців. Це рішення припинити використання рідної мови часто мотивується тим фактом, що послуги, які можуть знадобитися дитині, надаватимуться лише мовою більшості. Таким чином, батьки часто змушені вибирати між доступом до послуг і використанням рідної мови з дитиною.
Рідна мова об’єднує членів сім’ї та пов’язує їх із громадою. Дослідження також показали збільшення соціальної дистанції між батьками та їх дітьми з РСА, якщо батьки вирішили відмовитися від рідної мови (Angulo-Jiménez et al., 2018).
Тому дуже важливо розказувати батькам про переваги продовження спілкування їхньою рідною мовою або найзручнішою мовою чи діалектом, який зв’яже їх із дитиною. Таким чином, батьки зможуть створити кращі умови для розвитку мовлення своєї дитини в найменш обмежувальний спосіб й встановити міцні соціальні й емоційні зв'язки.
Є й інша крайність, коли деякі сім'ї відмовляються від іноземної мови для отримання терапевтичних послуг та освітніх послуг та замість цього шукають заклади, де надаються послуги рідною для них мовою. Проте виникає проблема - такі заклади не існують скрізь. Важливим є не лише мова, на якій надаються послуги, але і які саме послуги доступні, чи вони мають наукове підґрунтя, чи інтенсивні, і чи вони відповідають конкретній дитині. Основне полягає в тому, що дитина повинна спочатку зрозуміти сутність спілкування, а мова - це лише один зі способів комунікації. Відмова від навчання в закладах лише через іноземну мову призводить до соціальної ізоляції як для дитини, так і для її сім'ї, що є серйознішою проблемою ніж незрозуміла мова.
Рішення наведених вище проблем можна знайти в наданні сім’ям відповідної інформації про аутизм і двомовність. По-перше, надання батькам доступних ресурсів, які поєднують знання про аутизм з оглядом поточних висновків щодо двомовності, може гарантувати, що рекомендації з досліджень дійдуть до людей, які відіграватимуть визначну роль у мовному досвіді їхніх дітей, а по друге інформація про мовний вплив не зосереджена лише на когнітивних ефектах двомовності, а й на сімейних зв’язках, ідентичності та соціальній включеності. Дуже важливо, щоб діти відчували свою участь у прийнятті рішень про них і для них, а ресурси для сімей також повинні відображати думку дитини.
Клінічні проблеми
З іншого боку є проблема фахівців, які не мають практичних навичок роботи з двомовними дітьми. Відсутність якісних рекомендацій сильно ускладнює надання допомоги двомовним дітям. Панує стандартизована допомога без врахування прийнятних інструментів для використання з культурно та мовно різноманітним населенням. Замість звернення до науково-обґрунтованої інформації фахівці часто використовують власні спостереження або звертаються за порадою до колег та інших фахівців.
Через мовний бар'єр може бути ускладнена комунікація з родиною, що призведе до відсторонення близьких людей дитини від прийняття важливих рішень щодо її розвитку.
Ці проблеми можуть бути вирішені шляхом розробки чітких рекомендацій щодо діагностики та надання допомоги двомовним дітям, залученням перекладачів та фахівців, які володіють мовою клієнта та підсиленням ролі сім'ї у прийнятті важливих рішень.
Сам факт відвідування логопеда або психолога, не розвиває мовлення. Дитина, що опановує нову мову потребує особливої підтримки й злагодженої роботи родини, фахівця й самої дитини.
Виклики в освіті
Двомовні діти стають справжнім викликом й для системи освіти, оскільки більшість навчальних закладів одномовні й не мають програм підтримки двомовних дітей. Деякі вчителі ґрунтують свої рекомендації на мовних здібностях дитини та профілі аутизму. Педагоги вважають, що діти, які не мають труднощі з мовленням можуть вибирати мову, якою хочуть розмовляти, але для більшості дітей з аутизмом двомовність «не є корисною», оскільки потенційна плутанина стає основною проблемою. Це не найкраща стратегія, оскільки немає доказів того, що учні з обмеженою експресивною мовою не можуть засвоювати нові слова іноземною мовою.
Для засвоєння іноземної мови дитиною з РСА важливо, щоб в навчальних закладах, де перебуває дитина, було багато можливостей для приємної значущої взаємодії, а персонал мав доступ до сучасних рекомендацій по роботі з двомовними нейродивергентними учнями.
Висновки
У цій статті ми роздивились вплив двомовності на дітей й молодь з аутизмом. Й хоча наукові дослідження впевнено кажуть двомовні діти, почувається так само добре як й одномовні, існує багато бар’єрів, що мають коріння у недостатній компетенції клінічних та освітніх закладів, а також відсутність урядової політики. Державним органам бракує обізнаності щодо реальності та різноманітності аутичного населення, і, отже, вони не в змозі забезпечити вкрай необхідну фінансову підтримку педагогам і клініцистам. Зрозуміло, що необхідні додаткові ресурси для забезпечення можливостей навчання, які забезпечують оптимальну підтримку двомовних людей з аутизмом.
Важливе застереження
Пам'ятайте, що кожна дитина унікальна, тому те, що підходить одній, може не підходити іншій. Ця стаття містить лише загальні відомості про двомовність та аутизм, не замінюючи собою кваліфіковану консультацію. Остаточне рішення щодо двомовності має прийматися спільно з родиною з урахуванням даних наукових досліджень й індивідуальних характеристик дитини.
Джерела:
Angulo-Jiménez et al.(2018) Bilingualism and Autism: Addressing Parents' Frequently Asked Questions Perspectives of the ASHA Special Interest Groups
Beauchamp, M. L. H., & MacLeod, A. A. N. (2017). Bilingualism in children with autism spectrum disorder: Making evidence based recommendations. Canadian Psychology / Psychologie canadienne
Gonzalez-Barrero AM, Nadig AS. (2019) Can Bilingualism Mitigate Set-Shifting Difficulties in Children With Autism Spectrum Disorders? Child Dev
Hambly C, Fombonne E. The impact of bilingual environments on language development in children with autism spectrum disorders. J Autism Dev Disord. 2012
Montgomery, L., Chondrogianni, V., Fletcher-Watson, S., Rabagliati, H., Sorace, A., and Davis, R. (2021). Measuring the impact of bilingualism on executive functioning via inhibitory control abilities in autistic children. J. Autism Dev. Disord
Peristeri E, Baldimtsi E, Andreou M, Tsimpli IM. (2020) The impact of bilingualism on the narrative ability and the executive functions of children with autism spectrum disorders. J Commun Disord.
Valicenti-McDermott M, Tarshis N, Schouls M, Galdston M, Hottinger K, Seijo R, Shulman L, Shinnar S. 2013. Language differences between monolingual English and bilingual English-Spanish young children with autism spectrum disorders. J Child Neurol.