Як оцінюються потреби АДК у дітей з аутизмом
Спілкування — це основа взаємодії, можливість висловити свої думки, почуття, потреби. Однак для дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) ефективне спілкування може бути справжнім викликом. Саме тут на допомогу приходить альтернативна й додаткова комунікація (АДК). Це не просто "допомога в мовленні", а цілий арсенал інструментів та стратегій, що відкривають дітям світ спілкування. Але як зрозуміти, яка система АДК підійде конкретній дитині найкраще? Для цього існує спеціальний протокол оцінки.
Що таке Протокол оцінки АДК?
Цей протокол – це своєрідний путівник для терапевтів мови й мовлення (ТММ) або фахівців з комунікації, розроблений Шелі К. Лунд та її колегами у 2017 році. Протокол допомагає ТММ крок за кроком провести повну оцінку, зібрати необхідні дані та прийняти обґрунтоване рішення щодо вибору та впровадження АДК для дитини. Він складається з кількох ключових частин: початкового інтерв'ю, скринінгу та власне оціночних сесій.
Як відбувається оцінка АДК? Крок за кроком до ефективного спілкування
Оцінка АДК для дітей з аутизмом зазвичай розтягується на кілька зустрічей, адже це глибокий і ретельний процес. Протокол гнучкий і адаптується до індивідуальних потреб кожної дитини, адже кожна дитина унікальна!
1. Перед-оцінювальне інтерв'ю: Збираємо інформацію для повної картини
Цей перший етап – як велике сімейне та професійне інтерв'ю. Терапевт мови й мовлення зустрічається з батьками, опікунами, шкільним персоналом та іншими фахівцями, які працюють з дитиною. Мета – зібрати якомога більше інформації про дитину та її життя, щоб план оцінки був максимально точним та корисним.
Розглянемо, що саме обговорюється:
Комунікаційні потреби: Про що і з ким дитина хоче говорити?
Тут фахівець з комунікації з'ясовує, з ким найчастіше спілкується дитина (батьки, брати/сестри, вчителі, друзі), в яких ситуаціях (вдома, в школі, на прогулянці) і на які теми (їжа, іграшки, потреба в допомозі, почуття).
Також важливо зрозуміти, якими мовами розмовляють у цих середовищах і яку мову дитина розуміє. Наприклад, якщо вдома розмовляють українською, а в дитсадку/школі – польською чи англійською, це вплине на вибір мови в АДК-системі.
Ця інформація допомагає визначити, який словниковий запас є пріоритетним для АДК-системи, щоб дитина могла говорити про те, що для неї найважливіше.
Поточні комунікаційні навички: Як дитина спілкується вже зараз?
Тут оцінюється весь спектр того, як дитина намагається виразити себе. Це може бути що завгодно: від посмішки чи погляду до вказування пальцем, використання окремих слів, жестів або навіть нетрадиційної поведінки (наприклад, тягне дорослого за руку до того, що хоче).
Важливо зрозуміти, чи служить якась поведінка дитини комунікативним цілям, навіть якщо вона не здається очевидною для оточуючих.
Мова: Наскільки дитина розуміє і використовує мову?
Оцінюється рецептивна мова (наскільки дитина розуміє те, що їй говорять, може слідувати інструкціям, розпізнавати предмети) та експресивна мова (як дитина виражає себе – чи може використовувати слова, знаки, поєднувати їх).
Це допомагає визначити, який рівень мовної підтримки потрібен в АДК-системі.
Моторні навички: Чи може дитина фізично використовувати АДК?
Хоча аутизм не є руховим розладом, важливо перевірити, чи є у дитини якісь складнощі з руховими функціями (наприклад, координація рухів, планування дій). Це може вплинути на вибір типу АДК-системи – наприклад, чи зможе дитина натискати кнопки на планшеті, використовувати жести, чи потрібна буде система, що реагує на погляд.
Медичні питання: Що ми знаємо про здоров'я дитини?
Терапевт мови й мовлення з'ясовує всю важливу медичну інформацію: наявність серйозних захворювань, прийом ліків, особливі дієтичні потреби, проблеми зі слухом або зором, загальний рівень енергії та схильність до втоми. Все це може вплинути на вибір та використання АДК.
Поведінка: Як дитина почувається і діє?
Важливо зрозуміти, як дитина адаптується до нових людей і місць.
Виявляються можливі проблемні поведінки (наприклад, часто плаче, кричить, кидає предмети), і головне – чи можуть вони бути спробою щось повідомити? Якщо так, то АДК може допомогти навчити дитину більш прийнятним способам спілкування, замінивши "проблемну" поведінку на ефективну.
Також з'ясовується, що заспокоює дитину, що допомагає їй почуватися комфортно.
Гра/улюблені заняття: Що мотивує дитину?
Збір інформації про те, як дитина грається, які іграшки та заняття любить, що її мотивує. Це допомагає не тільки встановити контакт з дитиною під час оцінки, але й вибрати цікаві матеріали для АДК-системи.
Грамотність: Чи вміє дитина читати/писати?
Оцінюються навички грамотності дитини, адже вони дуже важливі для тих, хто використовує АДК. Наприклад, якщо дитина може писати або читати, вона зможе створювати будь-які повідомлення, а не лише ті, що були попередньо записані в систему.
Фінансування: Як оплатити систему АДК?
В Україні, на жаль, державне фінансування систем АДК є вкрай обмеженим або відсутнім. Тому фахівець з комунікації обговорює з батьками можливості залучення коштів. Це може включати:
- Благодійні фонди: Існує багато фондів, які допомагають дітям з особливими потребами.
- Громадські організації: Деякі організації мають програми підтримки або можуть порадити шляхи пошуку фінансування.
- Програми підтримки родин з дітьми з інвалідністю: Варто дізнатися про місцеві ініціативи чи міжнародні гранти, якщо такі існують.
- Особисті фінансові можливості сім'ї: Обговорюється, який бюджет сім'я може виділити на АДК.
Досвід використання технологій: Наскільки сім'я готова до нових пристроїв?
Важливо дізнатися, наскільки комфортно почуваються батьки, опікуни та сама дитина з різними технологіями (планшети, смартфони, комп'ютери). Чи є у них досвід використання певних додатків або пристроїв. Це допоможе вибрати найбільш зручну та ефективну технологічну АДК-систему.
2. Скринінг: Швидка перевірка основних сфер
Після детального інтерв'ю терапевт мови й мовлення проводить скринінг – це невеликі швидкі перевірки, які допомагають визначити, чи потрібно глибше оцінювати певні сфери. Часто скринінг відбувається не як окреме завдання, а інтегровано в інші ігрові чи навчальні активності.
- Особлива увага – поведінці: Якщо дитина має поведінкові проблеми (наприклад, часто плаче, кричить, кидає предмети), фахівець намагається зрозуміти, чи може ця поведінка бути способом спілкування. Можливо, дитина просто не знає, як інакше висловити свій дискомфорт, бажання або потребу. Якщо це так, то АДК може навчити дитину більш прийнятним способам спілкування, замінивши "проблемну" поведінку на ефективну.
3. Оцінювальні сесії: Глибоке занурення у комунікативні здібності
Після збору інформації та скринінгу, фахівець визначає, які конкретні аспекти будуть детально оцінені під час наступних зустрічей. Це включає:
Моторно-доступні навички: Як дитина фізично керуватиме АДК?
Навіть якщо в дитини немає серйозних рухових порушень, важливо зрозуміти, як саме вона зможе взаємодіяти з системою АДК. Чи зможе вона вказувати пальцем? Чи потрібен стилус? Або, можливо, їй буде зручніше використовувати сенсорний екран, спеціальні кнопки, джойстик, або навіть систему, що реагує на рух очей? Фахівець перевіряє точність рухів, швидкість реакції, координацію.
Символічна репрезентація: Як дитина розуміє "мову" картинок та знаків?
Уявіть, що ви вивчаєте іноземну мову. Спочатку ви показуєте пальцем на реальний об'єкт (наприклад, яблуко) і кажете "яблуко". Потім, можливо, ви бачите фотографію яблука і розумієте, що це те саме. А потім – простий малюнок або іконка яблука, і ви все одно його впізнаєте. Це і є символічна репрезентація – здатність людини розуміти, що один предмет (символ, картинка, жест) може означати інший (реальний об'єкт, дію чи ідею).
- Для чого це оцінюється? Щоб визначити, які типи символів будуть найбільш зрозумілими та ефективними для дитини в її системі АДК.
- Як це виглядає на практиці? Терапевт мови й мовлення спочатку спостерігає, чи використовує дитина вже якісь символи (наприклад, показує на фотографії в книзі). Потім проводить динамічну оцінку символів:
- Починає з найбільш "реалістичних" символів, які легко впізнати: наприклад, показує справжній об'єкт (чашку).
- Потім переходить до фотографій цього об'єкта (фото чашки).
- Далі – до малюнків або піктограм, які менш реалістичні, але все ще нагадують чашку.
- І, можливо, до письмового слова "чашка".
- Мета – зрозуміти, на якому рівні абстракції дитина найкраще розпізнає та використовує символи для спілкування.
- Важливість "пробного періоду": Протокол наголошує, що недостатньо просто показати кілька символів. Важливо провести розширені випробування систем АДК. Це як взяти нову машину на тест-драйв не на 5 хвилин, а на кілька днів чи тижнів, щоб зрозуміти, наскільки вона зручна і чи дійсно відповідає вашим потребам. Це дає розуміння, наскільки легко дитина вчиться використовувати ці символи для ефективного спілкування протягом тривалого періоду часу, а не просто в одному короткому тесті.
- Поточні комунікативні навички: Що дитина може робити зараз, і як це може розвиватися?
Фахівець спостерігає за тим, як дитина спілкується в різних ситуаціях, як з АДК, так і без неї. Це допомагає скласти повний список її сильних сторін у спілкуванні та визначити, які нові стратегії та системи АДК можуть бути успішно впроваджені. - Мова: Детальна оцінка розуміння та використання мови.
- Це глибше занурення в мовні навички дитини. Визначається рівень її рецептивної та експресивної мови.
- Терапевт мови й мовлення може використовувати як стандартизовані тести (які мають чіткі правила і норми), так і неформальні оцінки (спостереження в природних умовах). Також проводяться динамічні оцінки – коли фахівець надає дитині підтримку і дивиться, як вона реагує на підказки, щоб зрозуміти її потенціал до навчання. Вся ця інформація критично важлива для розробки структури АДК-системи та підбору словникового запасу.
Чому це важливо?
Всебічна оцінка гарантує, що система АДК буде ідеально адаптована до унікальних потреб, сильних сторін та здібностей кожної дитини. Цей протокол надає структурований, але гнучкий підхід, що дозволяє фахівцям з комунікації збирати всю необхідну інформацію для прийняття обґрунтованих рішень щодо впровадження АДК. Завдяки такому ретельному оцінюванню, діти з аутизмом можуть отримати ефективні інструменти, необхідні для розширення своїх комунікативних здібностей, активної участі у світі та повноцінного життя.
посилання на протокол